Мій вечір чомусь пахне кавою…

Сьогодні у бібліотеці справді пахло запашною кавою. І своє “подвійне еспресо”, ні “потрійне” запропонувала талановита і романтична Надія Василенко-Коровянська представивши слухачам свої нові вірші, народжені у Карпатах, малюнки “ворожіння на кавовій гущі”, і, власне, каву.


Тож закохана у гори і дерева, Надія Василенко-Коровянська віршованим словом донесла до читачів післякарпатські мотиви. Там і небо волошкове, ніби бузкове, і конвалія пошепки доцвітає… Прут: пороги, пороги, камінчики, прозора вода – прислухаєшся до кожного промовленого слова, і, здається, що усіх Карпати кличуть. Поміж цього, і відчутні нотки нового кохання, що линуть “дотиком до душі”. Кавово-пастельні кольори малюнків Надії Василенко-Коровянської підсилювали аромат кави, і кожен слухач намагався не порушити ароматний спокій. А чи гадали на кавовій гущі?! Гадаємо, нехай це буде секретом. Утім, скажемо: бібліотека невдовзі поповниться новою збіркою поезій Надії Василенко-Коровянської. Так, тією поезією, що сьогодні звучала у кавово-пастельних тонах.

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *