У бібліотеці на Освіти, 14-А говорили про щастя і кохання

У Міжнародний День сім’ї до нашої бібліотеки завітали чудові гості, наші давні друзі: видавництво Колесо Життя, яке представляли видавець, кандидат філософських наук, лайф-коуч Inessa Kravchenko письменниця Ollie Skordina та головний редактор Irena Skripak

Пані провела дискусію «Неформальні закони для щасливого сімейного життя». Говорили «Що таке щастя?» і «Чи вміємо ми бути щасливими?». Почали зі стану закоханості і дійшли до мистецтва бути разом.
Спікер говорила тихо і це спонукало прислухатися і задумуватися: хтось вголос висловлювали свою позицію і бачення щасливих стосунків, в когось визрівали певні внутрішні рішення, а хтось зрозумів, над чим потрібно попрацювати щоб сімейне життя набуло іншого, більш змістовного сенсу. Та жоден з присутніх не залишився байдужим.
Коли говорили про щастя, то теж було розмаїття думок: прокинутися в доброму гуморі, бути собою за будь-яких обставин, знати що рідні й близькі люди здорові – це все щастя.
А в стосунках щастя? яке воно? Чи може бути щастям зміна себе, аж до стану, коли в стосунках «я» і «ти» стають «ми»?

Було відчуття, що триває психотерапевтичний сеанс, а ми всі, несподівано, стали його учасниками.
Наступною темою зустрічі була розмова «Про ресурс для матусь» з арт-терапевтом і письменницею Ollie Skordina, яка презентувала свою книжку «Мамські історії» і гру «Краще цукерок».
…Перемикання уваги мами з чоловіка на дитину – це етап, який проходить майже кожна родина. Як навчитися залишатися сім’ї на одній хвилі, книжка «Мамські історії». «Материнство – зробило з мене дослідницю», зізналася арт-терапевт. Гру «Краще цукерок» придумала пані Оллі у власній сім’ї, щоб не втратити один одного з чоловіком, коли у них з’явилася донечка. Це коробочка з картками трьох кольорів. Сині картки-завдання розраховані на 1-2 хвилини виконання (наприклад: «Почухай мені спинку»), рожеві – на хвилин 15, а жовті – на цілий день. Гра це час родини, проведений разом.
Коли Оллі жваво почала розповідати про виникнення ідеї гри, то присутні переключилися на інший лад, перетворившись на дітей: пустували і сміялися, адже гра почалася. Були завдання обійматися, дивитися в очі, згадувати себе дитиною. Отож, каже п.Оллі: «Мами, як ґудзики – на них усе тримається», але роль тата не менш важлива у мистецтві трьох бути щасливими, спілкуватися і чути один одного.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *