Відомі особи. Тетяна Яровицина

Тетяна Яровицина – Лауреат і дипломант низки всеукраїнських фестивалів поезії та авторської пісні. Автор книжок «Контрасты» (2011), «Тендітна Сила» (2017), “Я буду тінню твоєю, Світе!” (2019), колективних збірок поезії, публікацій у часописах, автор текстів пісень. Бере участь у конкурсах на здобуття літературних премій. Є співорганізатором літературно-просвітницьких проєктів, зокрема міжнародних.

Робить перші спроби перекладацької діяльності. Упродовж останніх чотирьох років разом зі своїми друзями здобула цікавий досвід перекладу оповідань для дітей «Рассказики о Мышонке» (автор В’ячеслав Купрієнко). У 2019 році результатом незабутньої спільної праці став вихід друком українськомовного видання «Мишасько і розгардіяш» (Київ, “Гамазин”). А, оскільки у автора з винахідливістю все пречудово, книжку рекомендовано Академією безжурних наук, дитячих питань та дрібничок!

9 січня 2020 р. у бібліотеці на вулиці Освіти, 14-а відбулася презентація збірки віршів Тетяни Яровициної “Я буду тінню твоєю, Світе!”. У  теплій родинній (на презентацію прийшли, друзі, близькі й колеги) атмосфері пані Тетяна під кінець зустрічі зізналася, що завжди приміряла (по-білому) мистецький і літературний світ, адже за фахом вона інженер-електрик, тому вважала, що може бути тільки тінню Світу Мистецтва. Ми переконалися, що Тетяна Яровицина – це справжня тендітна сила сучасної української Поезії.

 

Відгук Ігоря Р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИЖКИ
Тетяни ЯРОВИЦИНОЇ
“Я буду тіню твоєю, Світе…”

Про книжку… писав. Про Яровицину – разів сто. Переживав у процесі підготовки до друку, переживав навіть, коли видавництво виконало замовлення. І за Таню, хоча що могло піти не так? Я знаю, що книжка ця потрібна багатьом людям. Тільки як вони дізнаються про неї?

Починається період презентацій – необхідний процес, коли ім’я автора стає відомим все більшому колу різних людей. Я хотів би зробити більше, тому що вірші проживаються важко. Спочатку проживаються, а вже потім лягають рядками. Як спрацьовує той “ліфт”, що виносить достойне нагору і робить його доступним для всіх, кому дійсно необхідне слово, здатне укріпити слабнучі руки, викресати сльозу, або змушує всміхнутися, кличе до справ, гуртує націю, виконує роботу поета, а не забувається щойно прочитане?

Разом із друзями роблю скромний внесок у популяризацію київської поетеси, щоб наступна, четверта книжка, п’ята і всі інші не барилися, бо слово потрібне тепер. Вдячний за значний внесок у цю справу своїм друзям: Іванці Щербині – керівниці бібліотеками Солом’янського району, де Тетяну знають не перший рік; В’ячеславу Купрієнку – автору музики до багатьох Таніних віршів, звісно ж він є й виконавцем; Ірині Озеровій і Ганні Корнєвій – чудовому фортепіанному дуету, учасницям заходів, де перетинаються творчі шляхи однодумців; Анні Семеновій – подрузі дитинства Тетяни, фотографу і дружній опорі нашої поетеси; дружньому колективу бібліотеки на вулиці Освіти, 14а.

Леся Шаповал:

Є вірші ліричні, грайливі й повчальні, є такі, що не можеш читати без сліз, бо все в них про тебе. Інші підіймають думки до небес, розбурхують емоції. А бувають вірші-збирачі, що збирають все, загублене, здавалося б втрачене ще з дитинства, або закапсульоване, через певні травми, дають зрозуміти себе, такі, що вдихають нове життя… А є вірші-поводирі. От у них здавалося б є все вище перераховане, але ще присутній якийсь іншовимірний елемент, такий собі поетичний струм, він і пробуджує, й заснути не дає, ніби кличе оновитися.
Саме такими є для мене поезії Тетяни Яровициної. Вже кілька тижнів ношу з собою її нову книгу «Я буду тінню твоєю, Світе!..», деякі поезії перечитую по кілька разів. І все хочу написати про неї, та ніяк не доберу вдалих слів. Це вірші, які дають силу, проймають і заряджають енергією дії. Вони навіть, коли про наболіле, то якось так, що не виника відчуття безвиході, а коли патріотичне, то без зайвого пафосу але ж – доходять кісток, оголяють нерви, вони позбавляють уїдливих комплексів і не дають жодного права думати про поразки. А коли розмова про жіноче, то так влучно, що волієш розібрати її на цитати і осмислювати їх щодня.
У Тані ще продовжуться презентації. Якщо Ви ще не були, але прагнете потрапити на захід, який точно вкарбується в низку незабутніх, то Вам саме сюди. Дякую Таню за книгу! Трошки фото з найулюбленішого.

Фейсбук. 1 лютого 2020

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *