Вишиванка на Солом’янці 18 – 24 травня

Компетентно про пенсії

19.05. о 15.00 У рамках покращення правової обізнаності населення, на платформі Публічні бібліотеки Солом’янки відбувся тематичний правоосвітній вебінар «Карантин. Правовий вимір». Його провела юристка Олена Маньківська, яка консультувала з актуальних питань призначення, отримання та перерахунку пенсій. Було закцентовано увагу на основних аспектах пенсійного віку (60 років), пенсійного стажу (28 років), видах пенсій (за віком, за вислугою, за інвалідністю, пільгові тощо) й індексації (через кожні 2 роки відбувається). Пані Олена відповідала на запитання: чи можна працювати і отримувати пенсію, чи можливо перейти з пенсії наукової на пенсію за віком. З’ясувалося, що наукові пенсії – це відкрите питання на законодавчому рівні. Але приємно те, що при переході з пенсії науковця на пенсію за віком, вона (пенсія) не може бути зменшеною! Важливо знати, що при відмові у наданні пенсії, термін оскарження – півроку. Щодо чорнобильських пенсій Правобережний київський місцевий центр з надання безоплатної правової допомоги готовий консультувати під час спеціального вебінару. Якщо у вас є питання щодо пенсій звертайтеся до Правобережний київський місцевий центр з надання БВПД

з понеділка по п’ятницю з 9.00 – 18.00 за номером: 044593 97 60

Запис етеру:

https://www.facebook.com/zbs.solomyanska/videos/538402560188232/UzpfSTE2NjcyOTc5Mzc3Mjc3OTpWSzo1Mzg0MDI1NjAxODgyMzI/

Ретророман як жанр Андрія Кокотюхи

«Щоб зрозуміти майбутнє, треба знати минуле», вважає сучасний український письменник і кіносценарист, автор 75 книжок Андрій Кокотюха. Про це він наголосив під час онлайн-презентації нової ретросерії своїх романів «Вигнанець і чорна вдова» та «Вигнанець і навчена відьма». Це відбулося 19.05 о 19.00, у переддень офіційного початку Книжкового Арсеналу 2020, який у звичному форматі через Карантин проведуть у 2021 році.

Андрій Кокотюха детально дав характеристику ретророману і відповів на запитання аудиторії слухачів-глядачів-читачів.

Отже, ретророман – це цікава іторія, яку подає автор, відтворюючи атмосферу історичної доби. Події такого роману повинні мати живих свідків, або свідчення (світлини, одяг, звичаї, страви, театри тощо). Цим ретроромани різняться від історичних романів, метою останніх є відтворення дійсних історичних подій, історичних осіб. Також письменник зауважив, що надає великого значення ідеології твору. Тобто йдеться не про страшну комуністичну ідеологію, а про вибір головного героя – «за кого» він у тексті автора.

А ще мешканець району Андрій Кокотюха ‑ частий гість Бібліотек Солом’янки ‑ зізнався, що завжди мріяв бути бібліотекарем, щоб уволю насититися читанням. Письменник багато читає казок і науково-публіцистичних текстів, з яких черпає ідеї на нові книжки. Обов’язковою умовою для автора має бути прив’язка до України. Детально про онлайн-зустріч у записі етеру:

https://www.facebook.com/zbs.solomyanska/videos/561873978072607/

Віршоване попурі

20.05 о 19.00 відбулася онлайн-зустріч із поетесою і нашою колежанкою Танею Яровициною. Авторка підготувала віршоване «попурі» з усіх своїх збірок 2011 ‑ 202_ рр., а також щиро і відверто поспілкувалася в етері з прихильниками її творчості. На початку пані Тетяна нагадала про значення французького слова pot-pourri (від pot — горщик та pourri — зів’ялий) — горщик з отворами, до якого складалися сухі пелюстки зів’ялих квітів. Таке означення власної поезії тому, що авторка вельми самокритична, шліфує Слово до яскравого сяйва. І її Слово саме таке – ніжно-ліричне, патріотичне, щемке, аж до сліз і мурах по тілу. Про це були відгуки слухачів етеру.

Перша збірка Тетяни Яровициної «Контрасти» вийшла 2011 року й була двомовна. Зі слів поетеси, до українського Слова вона прийшла 6 років тому, після того, як взяла в бібліотеці Солом’янки, на Кавказькій, «Вибране» Михайла Стельмаха. Її вразила багата мова письменника, і вона, читачка, довго не повертала книжку, «продовжувала» її, бо в цей час занотовувала дві тисячі українських слів: малознайомих і маловживаних. Так збагачувала свій поетичний словарний запас… Оскільки бракувало їх у застосуванні синонімічного ряду, адже взялася перекладати з російської твір В’ячеслава Купрієнка «Мишасько і розгардіяш». Нині україномовна дитяча книжка набула слави серед читачів не тільки в Бібліотеках Солом’янки, її знають у різних куточках України, де автор її презентував.

Поетеса проникливим голосом читала напам’ять! вірші зі своїх збірок «Тендітна Сила» (2017), крайньої ‑ «Я буду тінню твоєю, Світе!..» (2019), а також кілька ‑ з новосформованої й не опублікованої збірки. Тому поетичне попурі й означене 2011‑202_ рр. І ви послухайте багату епітетами образів і милозвучне Слово поетеси й бібліотекарки Тетяни Яровициної.

Запис етеру:

https://www.facebook.com/zbs.solomyanska/videos/692268818272073/

Вишиті сорочки – це капітал

21.05 о 15.00 до Дня Вишиванки відбулася онлайн-зустріч «Вишиваємо словом» із етнологом, провідним зберігачем фонду «Народна тканина» Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (Львів) і поетесою Галиною Виноградською. У Музеї етнографії художнього промислу понад 100 тисяч експонатів, серед них ‑ давні гапти 19 століття Фонду вишивки. Під час відео-зустрічі етнологиня розповіла про власну колекцію вишиванок – з буковинської бабусиної-дідусевої скрині й придбані у нас час, також про своє вміння гаптувати й значення вишиваної символіки. Характерною ознакою вишиванок Галини Виноградської є гаптування тканини бісером, для довговічності.

Поміж тим пані Галина читала власну поезію – це найулюбленіший вірш «Автопортрет», громадянську лірику, вірші-присвяти бабусі-писанкарці-ткалі. Г. Виноградська розповіла про збірку «Кольорове Різдво», куди ввійшли її твори, а також про вірш «Небесній сотні», опублікований у журналі «Дзвін» та про мультик на Канівському кінофестивалі на її вірш «Вимкнути війну». З’ясувалося, що є кілька пісень на слова поетеси, зокрема на вірш «Відлуння».

Вишиванка, зі слів пані Галини, це своєрідний паспорт людини, який виказує соціальний стан, походження і про одруження. Слухачі етеру дізналися, що найдавнішими орнаментами є геометричні, більш сучасні ‑ рослинно-квіткові. Етнолог розтлумачила, чому вишита сорочка є оберегом. І якщо ви хочете детальніше дізнатися про зразки вишитого одягу, їхню сакральну функцію, слухайте наш етер:

https://www.facebook.com/zbs.solomyanska/videos/542374579770925/

Три кити здорового способу життя

21.05 о 19.00, традиційно о цій порі відбувся вебінар експертів зі здорового способу життя Отто Стойки та Ірини Цісар. Темою дня став «Режим праці та відпочинку. Де знайти 25-ту годину?» у контексті виходу з Карантину. Нагадаємо, хто наші спікери. Ірина Цісар є психологом, соціальним працівником Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а Отто Стойка ‑ лікар-методист, к.мед.н. при Київському міському Центрі громадського здоров’я. У попередніх зустрічах спікери вже окремо торкалися питань здорового харчування, здорового сну і рухової активності. Це і є три кити здорового способу життя кожного із нас, на чому вони й наголосили. Експерти ділилися своїми лайфхаками режиму дня та відпочинку, радили бестселер «Чудовий ранок. Як не проспати життя», мотивуючу книжку яку радили мати як настільну кожному.

І якщо у вас є питання щодо власного способу життя і здоров’я, можете звертатися до наших експертів у їхні Центри. У разі поганого самопочуття за телефонами медконсультацій: 15-83 або 044 235 01 01.

Але був День Вишиванки. І наш експерт Отто Стойка під час зустрічі консультував у вишиванці. На його думку, вишиванка – це символ історичної свободи, культурний QR-код, матриця нашого народу. А це вже ‑ здоров’я нації. Запис етеру:

https://www.facebook.com/zbs.solomyanska/videos/269785357414187/

Україно-індійський духовний зв’язок

22.05. о 15.00 відбулася онлайн-зустріч «Дорога додому 100 років тому» із Мрідулою Гош, правознавцем, політологом, істориком-міжнародником (з науковим ступенем кандидата наук), журналістом, головою правління Східно-Європейського Інституту Розвитку. Мрідула Гош заснувала в Україні Центр Рабіндраната Тагора. Вона відкрила своїй Батьківщині поезію 45 українських авторів, переклавши їх мовою бенгалі. До Антології увійшли твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Олександра Олеся, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Бориса Олійника, Ігоря Римарука, Володимира Свідзинського, Леоніда Кисельова, Софії Майданської, Людмили Скирди та ін. «Антологія української поезії» вийшла друком в Індії. Також пані Мрідула є авторкою власних творів, зокрема дитячих казок, ‑ бенгальською мовою. Вільно володіє українською, російською, англійською, французькою мовами. З 1984 року живе і працює в Україні.

Під час етеру пані Мрідула багато розповідала про культурні, зокрема літературні, зв’язки Індія-Україна, про дружбу з родиною Дмитра Павличка, про Тетяну Яблонську, про виставку «Очі» у квартирі-музеї Павла Тичини, про клан Ганді та єдиного з Індії лауреата Нобелівської премії (1913) Рабіндраната Тагора. Також розповідала про зв’язок міфології «Лісової пісні» Лесі Українки з індійською «Рігведою», про те, що любила читати казки народів світу, про ставлення до творів Марка Вовчка і Тараса Шевченка.

Відповідаючи на запитання слухачів, пані Мрідула зауважила, що танці будь-якого народу – це його пульс. Також вона вважає, що домотканий одяг – це символізм, а без символів немає життя. І що вельми важлива роль народу в міжкультурній дипломатії. Пані Мрідула повідала про своє знайомство із письменницею-гуцулкою з Карпат Параскою Горицвіт, яка написала казку «Пригоди гуцулів в Індії». І на прохання допитливих і майбутніх туристів спростувала стереотипи щодо міжбрівної цятки індусів, розповіла про обов’язковість усмішки індусів і зняття взуття, коли заходите в приміщення в Індії. А ще, детально про туристичні стежки своєї Батьківщини. Наостанок, гостя відповіла, чим подібні наші народи. Це дух, адже ми сильні народи!

«Знайомство з такою великою, багатонаціональною, мультикультурною країною може відбуватися протягом всього життя. Індія варта всіх європейських країн разом взятих». І це переконливо.

Запис етеру:

https://www.facebook.com/zbs.solomyanska/videos/2841779069383824/

Концерт у Zoom форматі

Недільного дня, 24 травня о 15.00, «концерт» прийшов до нас додому. Отак Публічні бібліотеки Солом’янки освоюють нові формати спілкування. Zoom-Концерт зібрав аудиторію з 25 осіб, які насолоджувалися українською фортепіанною музикою до Дня Вишиванки. І всі виконавці були святково вбрані у вишиванки. Це було зворушливо, адже кожен був у себе вдома за інструментом. Виконання Концерту відбулося під керівництвом викладачки КДШМ#1 Ганни Корнєвої. У програмі прозвучали музичні твори: «Ноктюрн» композитора Олександра Лизогуба; «Джульєтта» композитора Олександра Красотова; «Елегія» (І.Якименко). А випускниця КДШМ#1 Юлія Школяренко (клас Ганни Корнєвої) виконала твір композитора Михайла Жербіна. Також прозвучали три п’єси зі збірки «Музична скринька»: «Моя маленька квіточка», «Чарівне місто Раданглен» та «Зимовий вальс». Слухачів уразило віртуозне виконання на флейті Олексієм Крамаренком «Карпатського пейзажу» композитора Володимира Губи. Юний музикант при метелику майстерною грою відтворив звуки Карпат: спів пташок і дзюрчання струмків! Також всі прослухали музичні мініатюри «Зимовий вечір» Людмили Сухощєєвої та «Український романс» Оксани Бордюгової.

Наостанок, Ганна Корнєва виконала на фортепіано джазові обробки українських народних пісень Олександра Саратського «Розпрягайте хлопці коней» та «Коломийка».

Під час запитань-відповідей слухачі дізналися, що Ганна Корнєва учасниця проекту «Бейбі-Моцарт», коли діткам від 0 до 3 років грають класичну музику! На запитання «Який у неї улюблений композитор?», викладачка музичної школи і композиторка, котра практикує грати на фортепіано в чотири руки, Ганна Корнєва сказала, що грає музику, яка торкає її душу. А слухачі після Zoom-Концерту висловили своє захоплення грою викладачів і талановитих учнів. Вони (слухачі) зізналися, що мріють зустрітися наживо у концертній залі з тепер улюбленими виконавцями української музики.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *