Війна підтяла коріння багатьом українцям. Проте ми — нація з потужними навичками виживання, гартована віками. Мусимо протриматися, кожен своєю змогою. Багато хто з нас постає перед важким вибором, дехто його зовсім позбавлений, проте, якщо ви зважуєте свої сили, то головне зараз:
-
не боятися приймати рішення на користь життя;
-
зберегти прийдешні покоління фізично і морально здоровими (вивезти дитячі мізки від війни не менш важливо, ніж зберегти дитину фізично); здобути безпечне помешкання та засоби для існування на новому місці;
-
не заважати сильним боротися; підтримувати їх морально, якщо ви не в змозі допомогти фізично;
-
пам’ятати, що ви не одні: шукати змоги допомагати ЗСУ, гуманітарним місіям та громадянам України, які опинилися у скруті (наразі це украй необхідно).
Цифри вражають. Наразі понад 4 млн. українців шукають прихистку закордоном, близько 7 млн. є внутрішньо переміщеними. На жаль, така ціна Свободи.
***
А поки… дещиця важливих нюансів, щодо яких варто бути обізнаним. Часом люди полишають домівки за різних обставин, встигаючи або не встигаючи спакувати бодай якісь речі. Передбачити кожної окремої ситуації неможливо, тож поради, що подані нижче, мають узагальнений характер. Сподіваємося, якісь з них зарадять саме вам.
Найскладніше — безпечно виїхати із зони бойових дій. Все, що на вас очікує далі, порівняно з цим — прикрі тимчасові дрібниці.
Що треба мати із собою
-
документи (паспорти та свідоцтва) для всіх членів родини (їхні копії — в іншому місці / у родичів; у дітей — записки з ПІБ та телефонами батьків; не зайвим буде завантажити фото документів на телефон);
-
документи на приватну власність та майно;
-
телефони (бажано з картками від різних операторів — на території України є перебої зі зв’язком; зарядки, повербанк);
-
кошти (готівку, банківські картки);
-
аптечку першої допомоги;
-
бажано запас їжі і води на пару днів (термоси, “кава/чай” також стануть у пригоді)
-
переноску для домашніх улюбленців та їхні документи (паспорт).
Кошти. На території України ймовірні проблеми із безготівковою оплатою (залежно від локації та рівня небезпеки). Тож готівка в гривнях згодиться, як ніколи. За кордон гривні у значній кількості краще не вивозити — ви їх там або не обміняєте, або обміняєте з величезною чергою та за вкрай невигідним курсом. У переліку послуг європейських банків такої валюти, як гривня, немає. Є інформація, що наразі вирішується це питання на рівні ЄС (можливо, з часом готівку можна буде покласти на картку і в європейських банках), але поки ще ні. Тож краще покладіть свої гривневі заощадження на наявну банківську картку, скориставшись терміналом у містах ближче до кордону — по прибутті за кордон матимете бодай якісь ресурси на перший час.
Щодо нюансів виїзду
Увага! Інформація, відповідно до ситуації, постійно змінюється, тож усе, що можна перевірити, перевіряйте. Нижче пропонуємо деякі важливі інформаційні ресурси, завдяки яким це можна зробити.
Якщо ви виїжджаєте автівкою
Переваги. Відносна свобода пересування, можливість узяти хоч якийсь багаж (з урахуванням рівня небезпеки і кінцевого пункту поїздки).
Тривалість поїздки. Дорога до заходу України, враховуючи ситуацію (блокпости, тривоги, комендантські години, обстріли), імовірно займе 1-2 доби, до кордону із Польщею — до 3-х діб. Тільки виїзд з Києва може зайняти декілька годин дорогоцінного часу. Також знадобиться час на перепочинок.
Безпека. Маєте уявляти собі маршрут, яким вирушатимете, поточну ситуацію на ньому: карту бойових дій, відкриті гуманітарні коридори для міст, що перебувають в облозі, оптимально мати засоби навігації (якщо є зв’язок). Якщо потребуєте гуманітарного коридору, використовуйте винятково офіційну інформацію місцевих органів влади. Перебуваючи та пересуваючись поза межами рідних міст і сіл будьте готові до обшуку і допиту тероборони/поліції — це в умовах воєнного часу цілком нормально.
Обмеження. Якщо водій — чоловік призовного віку, маєте розуміти, що закордон його не випустять; також будьте готові до того, що мешканці невеличких населених пунктів заходу України його не приймуть навіть на нічліг (це свідома позиція) або впустять лише переночувати (попередньо перевіривши паспорт), тож ночувати/перечікувати комендантську годину варто у великих містах.
Перепочинок. Також у містечках діють “перевалочні пункти”* для біженців, які тимчасово (на декілька днів) приймають родини з дітьми, аби ті могли перепочити: помитися, відіспатися, поїсти та вирішити, що робитимуть далі: якщо осісти неподалік — варто шукати альтернативне житло з перших днів; якщо рушати на кордон — треба роззирнутися і визначитися з маршрутом. Тимчасове перебування в таких місцях є безоплатним, проте вітається посильний благодійний внесок (можна продуктами), за рахунок якого місцеві мешканці або прибульці купують та готують їжу (для всіх родин).
Варто пам’ятати: поки ви перебуваєте на території України — ви серед своїх, які не дадуть пропасти, принаймні, перший час. Проте, як і закордоном, будьте обережні у стосунках із незнайомими людьми.
* Такі місця дійсно існують, але чи вільні вони на поточний момент, необхідно з’ясовувати.
Пальне. Необхідно мати запас бензину, оскільки при виїзді з великих міст наявні чисельні блокпости, що створюють кількагодинні затори, як наслідок, розхід бензину значно зростає. Щоб не зупинитися посеред дороги, маєте розраховувати пальне: 95й бензин на заправках може бути відсутній; якщо він є — про це сигналізує довга черга з автівок (є можливість витратити декілька годин на заправку); у зоні підвищеного ризику та проблемних зонах заправляють лише 10-20 л на авто, у зоні відносної безпеки ситуація може поліпшуватися. Щодо дизпалива та бензину нижчої якості ситуація різна. На заправках переважно є можливість безготівкового розрахунку, однак не всюди. Техніка тероборони та екстрених служб заправляється позачергово.
На яких АЗС можна заправити автівку: мапи
https://www.epravda.com.ua/news/2022/03/16/684151/index.amp
Зв’язок. Намагайтеся підтримувати заряд телефона на базовому рівні. Не дивіться новини на ютубі та обмежте обмін графічною інформацією в дорозі, це нещадно зжирає заряд. Те ж можна сказати і про навігатор. Маєте залишатися на зв’язку, від цього залежить низка життєво важливих функцій. Якщо вас декілька осіб, узгодьте між собою, чий телефон не використовуватиметься активно та зможе заступити на “чергування”. Добре, якщо маєте заздалегідь заряджений павербанк.
Ночівля. Тривоги та комендантська година. На шляху часто трапляються повітряні тривоги (за темного часу доби на час тривоги рух транспорту на в’їзд і виїзд із міст зупиняється), після 21.00 (22.00) — комендантська година (в різних містах її межі різні, треба цікавитися цим заздалегідь, щоб не заскочила вас у дорозі). Отже, щоб перечекати тривогу / переночувати в безпеці, треба розуміти, де ви зупинитесь. У містах це — жилі будинки та готелі з укриттями, у містечках і селищах — краще звернутися до місцевої адміністрації/сільради (щодо місць укриття) або проситися до школи, церкви, до місцевих мешканців (тут як пощастить, + питайте, чи є підвальне приміщення на випадок тривоги). Ясна річ, краще це робити засвітла (поночі вже ніхто допомагати не захоче). Орендувати номер у готелі/хостелі на території України досить проблематично. Більшість або не працює, або зайнято.
Правила руху і якість доріг. Не порушуйте правила дорожнього руху, не вдавайтеся до обгону зустрічною смугою, не перешкоджайте руху колон української бойової техніки, гуманітарних вантажів та екстрених служб. Це важливо для нашої країни. До всього, на евакуатор можете не дочекатися — доведеться кинути автівку і, якщо дуже пощастить, під’їхати автостопом, але вже без багажа. Більшість доріг міжміського сполучення є стерпними, якщо їх не пошкоджено унаслідок бойових дій. Зважайте на навігатор, він показує затори та об’їзні шляхи (безпека на яких під питанням).
Виїзд автобусом (мікроавтобусом)*
Залежно від перевізника та його місії це може бути як соціально організований виїзд (безоплатний, із попереднім/хаотичним заповненням посадкових місць), або приватний перевізник (за чималі кошти, приміром з Харкова до кордону з Польщею люди платили 3 тис/грн за посадкове місце). При цьому частково вирішення дорожніх ризиків перевізники беруть на себе. Але технічні проблеми та інші НС стовідсотково не виключаються.
* Автобус здатний вмістити значно більше багажа, аніж мікроавтобус.
Якщо вирушати залізницею
Більшість евакуаційних потягів прямують переважно до західних обласних центрів Львова, Івано-Франківська, Ужгорода (Чопа); окремі — одразу до Польщі (Хелм). Враховуйте високу вірогідність того, що матимете потребу переночувати на пересадковій станції (якщо потяг прибуває вночі, під час комендантської години з вокзалу вас не випустять). У разі потреби звертайтеся до пунктів допомоги біженцям на вокзалі та інших спеціально облаштованих місцях. Там вас скерують. Умови — адекватно ситуації, що склалася. Головне, щоб у безпеці.
Інформація. Попередню актуальну інформацію щодо потягів можна знайти на сайті Укрзалізниці.
https://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/
За будь-якої незрозумілої ситуації на вокзалах звертайтеся до волонтерів, охорони, поліції. Вони скерують вас до інформаційних пунктів, де можна уточнити, як дістатися кінцевого пункту призначення. Часто при поданні потяга роблять оголошення, і волонтери супроводжують громадян аж до вагону, допомагають із багажем.
Тривалість поїздки. До 1-2 діб.
Переваги евакуаційного потяга. Часом це єдина офіційно дозволена можливість безоплатно дістатися безпечного місця за відсутності власного транспорту або альтернативних шляхів евакуації.
Труднощі евакуації потягом. Тиснява. Надзвичайна кількість людей на вокзалах. Жінки, діти, люди похилого віку, люди з інвалідністю, коти, собаки. Відсутність фіксованого посадкового місця та особистого простору. Часто — неможливість взяти із собою увесь багаж (якщо ситуація небезпечна або неконтрольована, цілком вірогідно, що вам не дадуть внести габаритний багаж, наразі головне чимпобільше врятувати людей). Переповнення евакуаційних поїздів: до 12-16 чоловік на купе/плацкарт. Трапляється, люди змушені спати на долівці. Всю дорогу поїзд їде зі спущеними завісами, аби не стати мішенню обстрілів. Можливе блокування роботи туалетів (у деяких потягах за відсутності води двері блокуються автоматично). Масові настрої та емоційний фон — адекватно ситуації.
За екстрених ситуацій будьте готові заспокоювати людей, що вкрай схвильовані або мають проблеми з адаптацією, надавати домедичну допомогу (імовірно, вона єдино можлива). Цю поїздку ви пам’ятатимете все життя, але головне, що ви й ваші діти живі-здорові.
Укрзалізниця повернула звичні платні рейси у певних напрямках.
Якщо маєте фінансову змогу та маєте бодай якийсь вибір — скористайтеся цим варіантом. У будь-якому разі це завдасть вам менше моральної шкоди.
Перетин кордону з Польщею (ЄС)
Тимчасовий захист. Права українців в ЄС. МЗС України опублікувало права українців, які вони отримують разом із “тимчасовим захистом” у країнах ЄС:
▪️ дозвіл на проживання (у середньому на 1 рік з можливістю продовження);
▪️ доступ до роботи (вимоги очікування 6 місяців, на відміну від статусу біженця, немає);
▪️ доступ до освіти;
▪️ забезпечення житлом;
▪️ доступ до соціального забезпечення;
▪️ доступ до медичного обслуговування;
▪️ можливість отримати статус біженця у майбутньому;
▪️ можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент.
Офіційні ресурси для допомоги українцям:
https://drive.google.com/file/d/1ViLkUt1ERgpNyvgd7VbH9EsAphEmAKHy/view
https://tech.liga.net/ua/other/article/onlayn-gid-dlya-teh-kto-priehal-v-polshu-registratsiya-rabota-poisk-jilya
https://pociagidopolski.pl/index.php?title=Pomoc_Ukrainie
Дорога до кордону. Зазвичай автобуси вирушають зі Львова, Івано-Франківська, Ужгорода, Тернополя, Вінниці та інших міст України. Будьте готові до тривалого очікування на автобус або інший транспортний засіб (саме на можливість влізти). Зазвичай 2-3 години дороги з міст заходу України — і ви на кордоні. А поки — все ті ж блокпости, повітряні тривоги аж по кордон, і необхідність перечікувати з вимкненим світлом. Так само не варто панікувати, необхідно стежити за членами родини та вміти надавати домедичну допомогу.
Документи. На кордоні треба мати: біометричний або український паспорт (для водіїв — права та документи на машину). Документів про вакцинацію не питають. Документів на домашніх тварин теж. Польща і Молдова нібито приймають навіть із паспортом в мобільному застосунку “Дія”, якщо оригіналів документів при собі немає. У будь-якому випадку краще мати фото документів у смартфоні, аніж не мати нічого: верифікація пройде швидше і ви не затримаєте інших.
Важливо: якщо людина перетинає кордон лише з українським паспортом (біометричного немає), документ не повинен бути простроченим. Інакше не випустять. Тобто, або закордонний, або своєчасно оновлений український.
У Польщі можна буде безоплатно зробити тварині міжнародний паспорт (або отримати дозвіл на виїзд до країн Європи (попередньо щепивши та чіпувавши улюбленця).
Доїзд до кордону. Часто автобуси прямують або до пропускного пункту відповідно до напрямку подальшого маршруту (Варшава, Краків, Люблін перевантажені) або КПП із найменшим завантаженням.
Скільки чекати. Пропускну можливість і тривалість очікування для автомобільної та пішої черги можна відстежувати за посиланням
https://docs.google.com/spreadsheets/
Розподіл за подальшими маршрутами. Часто на стоянці за КПП на польському боці українців вже чекають автобуси, які розвозять містами/містечками Польщі або до інших країн. Тисячі людей у різних країнах світу готові надати житло біженцям з України (умови та терміни перебування уточнюйте). Упродовж пішого переходу громадян супроводжують поліціянти та волонтери, які допомагають з багажем та скеровують ваші дії залежно від того, чи вас хтось чекає чи ви шукаєте притулку. Коло основного КПП є можливість підживитися — чай, кава, печиво.
Приватні автомобілі, що їдуть за кордон
Якщо ви їдете автівкою, бажано наперед погуглити, на який кордон менша черга. Нещодавно це були Словаччина і Румунія. Досвід наших співвітчизників свідчить, що на кордоні можна простояти добу, ба й більше.
Перед кордоном доведеться вийти з машини, оформити/перевірити спершу документи на авто, тоді пройти верифікацію осіб, що виїжджають, поставити відмітку про перетин кордону, і ще раз пред’явити документи на машину польській стороні. В салоні авто не має бути чоловіків призовного віку (окрім наявності в них окремого дозволу).
Платні дороги. Платні траси в Болгарії, Словаччині, Польщі та Німеччині для українців наразі безоплатні. Діє вимога щодо пересування з увімкненими фарами. На трасі встановлено білборди з екстреними номерами телефонів для допомоги українцям. На території Польщі вже реальніше забронювати готель/хостел для перепочинку через booking.com. Ціни відповідні ситуації.
https://www.booking.com/index.html?aid=2188223&label=_62407bb31e98370342cee2a6
Піша черга. Утворюється з числа людей, яких водії довозять до кордону (автівками, автобусами/бусами) та повертаються назад. Черга тривалістю в декілька годин. Удень, за хорошої погоди це не проблема, за інших умов це може перетворитися на випробування. Є намети для обігріву, чай, кава, їжа. Імовірно, вас висадять на місці розвороту транспорту, і власне до пішої черги доведеться простувати пару кілометрів. Зважте, чи ваш багаж дозволить вам це зробити швидко, якщо ви обмежені у часі (приміром, вас чекають). Перехід може бути справжнім випробуванням для жінок з дітьми, літніх людей та осіб з інвалідністю.
Люди з інвалідністю
Передбачено полегшення переходу людьми з інвалідністю (на запит родичів):
-
дозволяється максимально підвезти осіб з інвалідністю машиною до кордону (при цьому техпаспорт на авто може бути вилучено) ближче до початку пішої черги;
-
у Червоному Хресті видають інвалідні візки;
-
волонтери допомагають пересувати візки і нести багаж (спершу наші волонтери, потім іноземні);
-
бажано попередньо домовитись, аби після кордону вас зустріли люди, що довезуть до місця призначення.
* на словацькому кордоні у жінки з двома дуже літніми батьками все пройшло “значно легше, ніж очікувала”: піша черга була мінімальною. Родина зумисне поїхала до Словаччини, знаючи, що через Польщу буде значно довше. Автомобілісти, аби виграти час, нерідко дають гак через Словаччину, адже ця країна менше “на слуху”, і черги там менші.
Евакуаційні автобуси углиб Польщі. Первинна перевірка документів українськими прикордонниками здійснюється всередині транспорту, затим здійснюється піший перехід через кордон до польського КПП, де знову перевіряються документи та наносяться відмітки про перетин кордону. Далі — знову посадка в автобус. В окремих випадках (як то поломка автобуса) також висока ймовірність марш-кидка 1-2 км до хвоста пішої черги із наявним багажем, дітьми та улюбленцями.
Документи. Не довіряйте ваші документи нікому сторонньому. Виняток становить поліцейський на прикордонному КПП. В людних місцях, на вокзалах тримайте їх у важкодоступних місцях. Якщо вони у вас в рюкзаку, вдягніть його на груди, щоб бачити перед собою і не загубити серед сум’яття.
Тварини. Ситуація всюди доволі різна. Варто читати усталені правила перетину кордону із тваринами і дізнаватися, чи діють вони для біженців.
* Під час перетину польського кордону та під час пересування залізницею на території Польщі й Німеччини документів на кицьку не питали. Плати не стягували. На кордоні поліцейський, який ніс переноску із твариною, поцікавився: “Кіт чи собака?”
** При переїзді потягом з Кошице (Словаччина) до Варшави за перевезення собаки хотіли стягнути 36 євро, при тому, з хазяйки — 6. У переносці тварина може їхати безоплатно, але в тамбурі (переноска обійшлася господарям собаки в 150 євро). За перевезення песика з Кошице до Братислави взяли лише 1,5 євро, хазяйка їхала безоплатно.
Маски. Захисні маски необхідні упродовж усього вашого перебування в людних місцях. Не забувайте про заходи безпеки, щоб, до всього, не вхопити ковід. Хоча практика показує, що в евакуаційному транспорті дихати і без того важко: люди намагаються їх зняти, щоб дихати вільно. У польських потягах наявність масок перевіряють провідники. На заході Європи в місцях щільного скупчення людей (транспорт) масковий режим обов’язковий, а ось у супермаркетах вже дозволено перебувати без захисних засобів; санітайзери все ще активно використовуються.
Польща. Облаштування
Допомога українцям як підтвердження демократичних цінностей.
Польща сьогодні як ніколи стирає усі колишні історичні непорозуміння, майорить українськими стягами і на всі 100% сприяє евакуації громадян України: приймає, розподіляє, годує-напуває, тимчасово прихищає, збирає гуманітарку, безоплатно надає посильні побутові, медичні, ветеринарні послуги. Фраза “Ми з України” відчиняє двері.
Головний залізничний вокзал Варшави — осередок допомоги українцям. Безліч біженців з України. Довгола багато волонтерів, що говорять зрозумілою вам мовою. Їх можна пізнати за характерними жилетами або одягу з маркуванням. Тут вас скерують, де можна поїсти, переночувати, взяти безоплатний квиток на потяг до будь-якого вузлового міста Європи. Тут же можете отримати безоплатну Sim-карту з мінімальним пакетом послуг на місяць.
Якщо вам немає, де осісти (друзі, знайомі у невеличких польських містечках), то краще їхати углиб Європи або ще далі, якщо ваші можливості дозволяють. Польщу радять розвантажувати*, оскільки вона слугує рятівними воротами для мільйонів українців і перебуває на межі адміністративного та гуманітарного колапсу.
Усі питання щодо житла вирішуйте винятково через знайомих, яким довіряєте, або через волонтерів на офіційних реєстраційних пунктах. Щоб не стати жертвою торгівлі людьми, необхідно зберігати спокій та використовувати критичне мислення; не звертатись про допомогу або користуватись послугами неперевірених осіб, мати під рукою телефони екстрених служб.
* Українці бояться, що у невеликих містах та селах Польщі також не буде інфраструктури: автобусів, дитячих садків і навіть хороших доріг, бо такі є реалії багатьох малих міст України. Але тут інша ситуація: великі виробничі підприємства, складські приміщення, економічні зони розташовані за межами великих міст. Рівень життя у них також гідний, а ресурсів для допомоги біженцям – більше. Проте біженці цього не знають і хочуть їхати до Варшави, Кракова чи Гданська, де, на їхню думку, буде легше знайти роботу, і де вже існує велика українська громада.
Пересування. Проїзд більшістю країн Європи для українців безоплатний. Як правило, для отримання безкоштовного квитка на обраний рейс достатньо показати паспорт громадянина України (закордонний або внутрішній у вигляді книжечки чи ID-картки).
У разі міжнародного сполучення на квитку зазвичай пишеться кінцевий залізничний вузол перед наступним кордоном, однак квиток дійсний на всьому маршруті пересування потягу (приміром, до Берліна).
Міський, приміський транспорт, зокрема метро безоплатні. Метро має окремий маркований вільний вхід для біженців. Станції європейського метро зазвичай мають ліфти (у Варшаві точно, принаймні на станції Centrum, що коло вокзалу). Якщо мусите пересуватися із чисельним/габаритним багажем, вважайте на таку можливість.
Українці можуть вільно їздити у потягах та автобусах багатьох європейських перевізників. Безкоштовні квитки пропонують і деякі авіакомпанії.
Після початку відкритої агресії Росії проти України, до загальноєвропейського руху допомоги біженцям вже приєдналося чимало операторів європейських автобусних, залізничних та авіаційних сполучень з Польщі, Німеччини, Австрії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Франції, Бельгії, Данії тощо.
Переваги перебування у Польщі. Недалеко від України. Польська мова відносно зрозуміла для українців. Поляки переважно розуміють українську, російську, англійську. Мовний бар’єр надуманий.
Упродовж 1,5 року ви можете розраховувати на тимчасовий захист у цій країні (без відмови від громадянства в Україні та можливістю повернутися додому) з соцвиплатою (разова допомога в 300 злотих на 1 особу, та щомісячна — 500 злотих на кожну дитину; для дорослих щомісячних виплат не передбачено*), також соцзахист, медстрахування тощо. Дітей можна влаштувати до місцевих шкіл. Усе це, зрозуміло, після офіційної реєстрації. Великі міста гамірні, а ось маленькі польські містечка дуже затишні. Люди привітні, співчутливі, весь час намагаються допомогти або щось придбати: то продукти, то ліки… Цілком вірогідно, з часом криза дещо вирівняє рівень опікування українцями. Через війну в Україні, мешканці Польщі та інших Європейських країн відчули початок кризи, зокрема енергетичної. Як довго Польща витримає такі навантаження, невідомо. Проте зараз перетнути кордон реально і за гострої потреби варто це зробити.
* Українські біженці в Польщі можуть отримати додаткову матеріальну щомісячну допомогу від ООН у розмірі 700 злотих (близько 4900 грн). Обов’язковою умовою є перетин польсько-українського кордону безпосередньо, а не через треті країни. А ось мати PESEL чи банківський рахунок не обов’язково. Гроші можуть отримати до 4-х осіб з однієї сім’ї. На першого виділяється 700 злотих, а для кожного наступного – 610.
Проблеми. Польща зараз переповнена біженцями, знайти там доступне житло фактично нереально. Якщо шукаєте житло самостійно, вважайте, що пропоноване ізольоване житло часто тимчасове, на перший період безоплатне (принаймні, маєте пару тижнів, щоб роззирнутися). Винаймати дорого. Треба враховувати: протягом якого часу ви спроможні платити за житло, і скільки. З роботою як пощастить. Ціни порівняно з Європою досить демократичні, проте в 1,3-1,5 р дорожчі, ніж в Україні. З дитячими садочками проблема.
Тривалість поїздки за межі Польщі. Дорога до міст західної Європи, зважаючи на пересадки та необхідність очікування потягів, може зайняти ще день-два, загалом шлях біженця може тривати до тижня. Кордони в Європі досить умовні, перевірка документів здійснюється на прикордонних станціях. Щоб не затримувати потяг, майте документи напоготові.
Якщо ви маєте оплачені квитки, але на пересадку на поїзд іншої країни залишається мало часу або потяг запізнюється, по прибуттю на залізничний вузол зверніться до волонтерів, вони доправлять вас до працівників вокзалу, які без проблем поміняють квиток на інший потяг. Міжміські швидкісні поїзди відбувають зі станцій щогодини-дві.
У польських поїздах Wi-Fi переважно відсутній. У західноєвропейських — наявний. Також є можливість зарядити телефони.
Облаштування практичного боку життя за кордоном
Реєстрація.
Вирішення питань із документами може зайняти кілька тижнів. Спершу — офіційна реєстрація в міграційній або прирівняній до неї службі (реєстраційному центрі біженців). У кожній столиці є така установа (центр, служба). Інформацію про наявність їх у великих містах уточнюйте в інформаційних пунктах, розташованих на кожному центральному вокзалі. Після реєстрації у міграційній службі громадяни України отримують довідку про надання тимчасового захисту.
Терміни реєстрації. Якщо ви вже маєте притулок, можете з’явитися до міграційної /реєстраційної служби трохи згодом, але не пізніше ніж через 90 днів з початку перебування у країні.
Якщо притулку не маєте, реєстрацію краще пройти в перші ж дні. Таким чином, ви якнайшвидше отримаєте інформацію про наявне соціальне житло, доступ до медицини, освіти, роботи та інші можливості захисту.
Дата офіційної реєстрації в країні є датою, від якої вам нараховуватимуться соціальні виплати (первинна виплата).
Приклад певних країн
Увага! У різних країнах Європи правила різняться діють унікальні механізми реєстрації та надання захисту: у деяких в’їзд та реєстрація можливі лише за наявності біометричного паспорта.
Канада і низка країн Америки і Європи, як і раніше, вимагають оформлення візи (процедура займе понад місяць; потрібно декілька очних явок до посольства Канади та візового центру у Варшаві), хоча працюють над спрощенням процесу міграції шляхом введення безвізового режиму. Актуальну офіційну інформацію уточнюйте на сайті МЗС України.
https://tripadvisor.mfa.gov.ua/
У Польщі потрібне оформлення ID-коду (номер PESEL) з фото і відбитками пальців завдяки універсальній електронній системі реєстру населення (пол. Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludności (PESEL)*. Електронний реєстр використовується для збору основної інформації, що визначає особу та адміністративно-правовий статус громадян Польщі та іноземців, які проживають у Республіці Польща. Діє електронна черга з очікуванням близько тижня. Дозвіл перебування саме в Польщі та тимчасовий захист надається на 18 місяців.
* Масовий потік українців, які вимушені зараз покидати домівку і переїздити, зокрема, і за кордон, є серйозним викликом для Польщі, де почалися деякі проблеми з прийняттям і працевлаштуванням українців. Приміром, у великих містах утворилися величезні черги з громадян України за отриманням PESEL (польський ідентифікаційний номер).
Австрія. Черг у магістрат взагалі ніяких не було, просто прийшли й віддали заповнені папірці. У банку теж усе пройшло гладко. У поліцію записали онлайн, є черга.
Бельгія. Деякі країни ще не налагодили електронної черги, адже безліч наших співгромадян нині потребують реєстрації.
Приміром, Бельгія тільки планує ввести електронну чергу. Тож за відсутності попереднього запису й наявності живої черги вам якнайкраще прибути до міграційної служби/центру реєстрації біженців десь о 6.00 ранку, і не дивуйтеся, якщо будете десь 600-тими в черзі. Попри те, що такі центри часто розташовані віддалік від центру міста, люди чергують ще з ночі. Зазвичай такі служби здатні опрацювати близько 2 тис. осіб на день. За умов хорошої погоди в живій черзі стерпно. Однак, подбайте про теплий одяг напохваті, парасолі, дощовики, оскільки дощі цілком вірогідні. У волонтерів Червоного Хреста є наявності теплі ковдри та дощовики, проте, зрозуміло, що в дуже обмеженій кількості. Є чай, кава, перекуси, туалети. Ваша задача — встигнути увійти в число 2000. Решту ймовірно, приймуть лише наступного дня.
Первинна реєстрація (Attestation) це ще не все. Після первинної реєстрації у країні перебування та отримання відповідної посвідки будьте готові витратити час на певну бюрократичну процедуру.
Вона потрібна, аби ви могли скористатися всіма можливостями тимчасового захисту, як то отримання фінансової допомоги на рівні прожиткового мінімуму, медичної страховки, доступу до ринку праці та закладів освіти — вам і вашим дітям. Тож доведеться трішки пооббивати пороги:
-
якнайскоріше зареєструватися у муніципальні службі у безпосередній близькості до місця проживання (маленькі містечка, селища) та отримати посвідку на тимчасове проживання, так звану А-картку. Кожен член родини отримує власну картку. Після подання заяви на отримання А-картки у вас з’являється доступ до реалізації соціальних прав;
-
відкрити обліковий рахунок у банку та замовити банківську картку, на яку надходитиме соціальна допомога;
-
стати на облік до соціальної служби, що відповідає за соцзахист: житлові умови, соціальні виплати на рівні прожиткового мінімуму, освіта, робота, медстрахування;
-
зареєструватися у фонді медичного страхування та оформити медичну страховку;
-
пройти реєстрацію в префектурі/поліції;
-
зробити фото для місцевої пільгової ID-картки.
-
дооформити документи у банку тощо*
* процедура може займати понад місяць; спершу деякі кроки робляться лише для дорослих, опісля — для їхніх неповнолітніх дітей;
** про будь-які зміни місця перебування (проживання) необхідно повідомляти соцслужбу;
*** у Польщі з цим якось легше, а західноєвропейське суспільство влаштоване таким чином, що кожен, хто бажає допомогти українцям, має пройти тотальну перевірку на відповідність стандартам умов проживання, які надаються мігрантам, відсутність проблем із поліцією у господарів тощо. Рівень життя і, відповідно, витрат тут високий. Проте й допомога відчутніша, для дорослих і дітей на рівні прожиткового мінімуму (300-700 євро щомісяця, також соцзахист, медстрахування, доступ до роботи і освіти тощо).
Людський фактор. Чудово, якщо поряд є надійні люди, які допоможуть вам пройти всі ці поневіряння: вишукають потрібну офіційну інформацію, доправлять до інстанцій, попрацюють посередником та перекладачем. Якщо ні, то без знання мови країни буде дуже складно. Виходьте на місцеву діаспору, шукайте волонтерів або співвітчизників зі знанням мови, які б допомогли це зробити. Певна річ, пін-коди краще не розголошувати, документи нікому не віддавати, щоб шахраї не могли скористатися ними позаочі.
Соціальна служба. За будь-яких ситуацій на межі виживання (у перший час — до застосування соцвиплат або за скрути різного характеру) звертайтеся по допомогу до соціальної служби, де ви зареєстровані.
Матеріальний бік. Звісно, на ідеальні умови буття розраховувати не варто, однак у розпач не впадайте за жодних обставин. Спершу зупиніться, де є змога. Відпочиньте, роззирніться. Якщо умови буття не влаштовують (безоплатний притулок з груповим проживанням), шукайте заміну. Зверніться у місцевий муніціпалітет. У кожному місті/містечку існує база приймаючих сімей, які можуть надати вам житло. Не бійтеся просити про допомогу європейців, за даної ситуації це не принизливо. Вони наразі роблять усе, що в їхніх силах. Європа має неабиякий досвід роботи з біженцями. Тисячі втікачів від війни і голоду в ПАР, Сирії та Лівані рятувалися тут свого часу.
Важливо, щоб вам було комфортно та безпечно. Ви та члени вашої родини маєте право на власне місце для відпочинку. Ви не повинні вдаватися до жодних дій (сексуального або іншого характеру), які ви не бажаєте виконувати. Приймаюча сім’я також не може просити вас безкоштовно працювати на них в обмін на проживання.
Якщо ви відчуваєте загрозу або ви/член сім’ї стали жертвою насильства або жорстокого поводження, зверніться до Громадського центру соціальної допомоги вашого муніціпалітету. Їхні контактні дані вам зобов’язані видати в міграційній службі.
Гроші. У Польщі та інших країнах Європи, скоріше за все, поки не вийде обміняти готівкову гривню на злоті, євро або іншу валюту. Валюти з такою назвою немає у переліку дозволених валют ані в обмінниках, ані в банках. На всю Польщу існує лише декілька пунктів обміну, два з них у Варшаві. Імовірно, черги туди нескінченні і прийом готівки обмежений.
Безготівковий розрахунок з українських карток здійснюється без проблем. Однак, на заході Європи картки Maestro та MasterCard термінали приймають не всюди (певні мережі супермаркетів їх не підтримують — потрібна готівка або місцева банківська картка).
Зв’язок та інтернет. При перетині кордону ви отримаєте пільгові хвилини та гігабайти в роумінгу на 30 днів, але це не найкращий варіант. Зрештою, цього мало і дорого. Наразі ЄС запроваджує безкоштовний роумінг для українських біженців. 24 мобільні оператори ЄС та 3 мобільні оператори України підписали заяву щодо забезпечення доступного та безоплатного роумінгу під час міжнародних дзвінків ЄС-Україна. Про це повідомляється на сайті Європейської комісії.
Обов’язково отримайте в реєстраційному пункті на вокзалі безоплатно пільгову sim-картку або придбайте місцеву, до якої невдовзі буде прив’язано ваш банківський акаунт, отримання допомоги та інші сервіси. Зв’язок в роумінгу дорогий, тож не зволікайте. У вашому помешканні використовуйте вайфай (за наявності).
Орієнтація у просторі. Перш ніж вийти зі свого помешкання на прогулянку або у незнайоме місце, запишіть свою адресу та прокладіть маршрут з Google Maps (застосунок працює лише за наявності мобільного інтернету). Це мінімізує ваші шанси заблукати у незнайомій місцевості. Якщо це сталося, не соромтеся питати місцевих, що на ваш погляд варті довіри, як дістатися до вашої адреси. Не знаєте мови країни — запитуйте англійською. Якщо ваш телефон розрядився або зник інтернет, попросіть перехожих прокласти маршрут і перефотографуйте маршрут на інший, якщо є така змога.
Проїзд у громадському транспорті*. Переважно безоплатний проїзд для українців у поїздах, метро, електричках, трамваях. Щодо автобусів — можливі варіанти (пільги).
* Австрія, Бельгія, Німеччина, Польща, Фінляндія…
Вакцинація. Українці, які змушені виїхати за кордон, мають змогу щепитися від COVID-19. Вакцинуватися можна у більшості європейських країн. За посиланням — інформація про наявність вакцин, перелік необхідних документів та як записатись на щеплення.
https://life.pravda.com.ua/health/2022/03/30/248032/
Медстраховка та ліки. У країнах Європи дуже легко зіткнутися із проблемою відсутності в аптеках багатьох звичних для українців ліків (як то атоксил/смекта, но-шпа тощо). Без знання мови й асортименту можна піти ні з чим, або не з тим, що треба (до всього, за великі гроші). З’ясуванню наявності аналогів сприятиме приготоване заздалегідь латинське написання діючої речовини (скріншот фрагменту інструкції або розбірливо виписана на папері назва препарату).
Аптеки можуть зробити невелику знижку для громадян України (за пред’явлення міжнародного паспорта або документів про місцеву реєстрацію), проте найкращим буде, не зволікаючи, оформити медстраховку з мінімальною платою за місяць та звернутися через страхову компанію до лікаря. Візит платний, але згодом великий відсоток сплачених коштів повертається кешбеком на ваш банківський рахунок (зрештою витрати складатимуть лише 5-10 євро за візит*), і, відповідно, усі лікарські призначення передбачатимуть істотну знижку в аптеці.
* країни Західної Європи
Дитяче харчування. Суміші для грудного вигодовування. Загальновідомі марки дитячого харчування на європейському ринку присутні; можлива варіативність товарів залежно від мережі супермаркетів/аптек. Проте, якщо дитині потрібне специфічне харчування (є непереносимість певних речовин, може постати проблема такого характеру: є ряд лінійок товарів загальновідомих виробників, які випускаються лише для пострадянського простору (Україна, Молдова, Білорусь, Латвія тощо), та які мають свої специфічні назви. Спробуйте замовити таку марку через інтернет (приміром, на Amazon.com широко практикується доставка додому). Якщо все одно не знаходите знайомої назви продукту, маєте два варіанти: самостійно порівняти інгредієнти харчування і калораж бажаної й альтернативної марки та обережно випробувати його; або, як і у випадку з ліками, — звернутися до лікаря-педіатра, щоб той підібрав оптимальну альтернативу.
Корм для тварин. Як і у випадку із дитячим харчуванням, імовірно, ви одразу не знайдете якогось специфічного корму для свого улюбленця. Візьміть на перший час, який є (який можете собі дозволити) та протестуйте його, а з часом матимете змогу пошукати оптимальний варіант та придбати більшу упаковку.
Психологічна адаптація на чужині.
Упродовж декількох місяців ви будете перебувати на постійній емоційній гойдалці. Радість від того, що ви живі і неушкоджені та більше не чуєте звуку обстрілів та сирен, яка вас охопить на кордоні, не триватиме довго. Її змінюватиме то відчуття приниження, яке довелося пережити; то відчуття провини, що ви “зрадили” країну, вивозячи дітей подалі від війни; то — пекельні переживання за рідних, друзів і домівку, які залишилися в небезпеці; то — страх не витягнути матеріальний бік життя й померти від туги й голоду на чужині; то — природний ментальний спротив статусу “біженця”, про який ніколи й помислити не могли; то — безсоння й пекучий біль від новин; то раптом — знову радість, що матеріальний бік дещо владнався; то щаслива звістка, що хтось рідний/знайомий живий/вирвався з окупації, а якісь території звільнено ЗСУ…
Не пручайтеся, прийміть це. Прийміть також і те, що ймовірно ще довго лякатиметеся гучних мирних звуків: грому і блискавки, будівництва поряд, виття швидкої чи поліцейської машини, пожежної сигналізації, звуків газового котла, літаків та вертольотів, що летять низько… Усе це буде з вами невідступно, бо ваш внутрішній світ усотав небезпечну реальність. Проте не намагайтеся ще більше руйнувати себе ізсередини: нам потрібні сили жити далі, в нас багато роботи. Ми потрібні країні та нашим рідним, тож мусимо лишатися дієвими замість того, щоб котитися у прірву депресії. Якщо хочеться повернутися додому якнайшвидше, варто адекватно оцінювати дійсність і реальний рівень небезпеки. Мусимо розуміти, що дітям повертатися в Україну зарано, а знайти надійних людей, які б офіційно стали опікунами неповнолітніх, — украй складно.
Намагайтеся відволікатися. Постійне відстеження новин не дає змоги вибратися із психологічної ями та посилює почуття провини, яке паралізує усе єство. Боріться з ним завдяки діяльності. Якщо вам надто складно психологічно, зверніться по допомогу до психологів, які консультують онлайн.
Читайте книжки. Деякі українські видавництва та книгарні зробили доступ до своїх книжок безкоштовним або встановили мінімальну плату — 1-2 гривні на місяць.
Також слухайте аудіо/відеоказки разом із дітьми. Добірка казок від Публічних бібліотек Солом’янки:
http://library1-info.blogspot.com/p/blog-page_13.html
Будьте прикладом для власних дітей. Ставтеся до всього з розумінням. Зосереджуйтеся на життєдайних моментах. Активно комунікуйте з людьми, які надають вам прихисток, волонтерами та земляками, що вже мають досвід адаптації. Не провокуйте конфліктів. Не забувайте рідну землю і мову, розповідайте про неї з гордістю, де б не були. Подавайте руку допомоги співвітчизникам, що опинилися у скруті. Можливо, їм нині набагато гірше, ніж вам (багато хто остаточно втратив свої домівки і віру в майбутнє). Будьте гідними дітьми України. Наближайте перемогу, як можете.
Діти
Команда UNICEF Ukraine підготувала правила підтримки дітей під час евакуації.
-
Як пояснити, що таке евакуація та для чого родині лишати дім?
-
Як підтримати дитину, яка відчуває розпач і смуток?
-
Про що важливо сказати дитині та як відповісти на її запитання?
-
Що варто сказати дитині у новому місці?
Відповіді на ці та інші запитання можна знайти за посиланням https://bit.ly/3uMwGl3
Міністерство освіти і науки України запрошує батьків, які відчувають потребу в психологічній підтримці, долучатися до проєкту «Поруч». Під час онлайн-зустрічей ви зможете обговорити питання підтримки себе та близьких під час війни, як керувати емоціями, як вгамувати біль і знайти себе в нових життєвих умовах, як планувати в часи невизначеності та де знайти ресурси для цього. У межах проєкту працюють професійні психологи з навичками допомоги людям, що пережили війну. Зустрічі проходитимуть на платформі Zoom двічі на тиждень упродовж квітня. Реєструйтеся за посиланням:
На телеграм-каналі «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny, створеному МОН України педагоги та психологи щодня публікують прості рекомендації, ігри, розвивальні вправи.
Культурна дипломатія. Знайти спільну мову з приймаючою стороною (родинам, які вас прихистили) та віддячити їй допоможе… українська кухня. Відігрійте душу українським борщем, варениками, млинцями та пирогами! Вони нікого й ніколи не залишали байдужими. Влаштуйте “входини”: повірте, після цього вам неодмінно полегшає! Якщо дуже хочеться, але скрута не дозволяє, домовтеся про спільне приготування обіду або вечері. Згадайте навички створення недорогих, але смачних страв. Обмінюйтеся досвідом з європейцями, це незамінні знання. Ну й, звісно ж, співайте, якщо маєте до того хист! Це також працює безвідмовно.
Станьте агентом впливу. Об’єднуйте людей, доносьте світові справжню Україну, пояснюйте, що насправді відбувається тут, які злочини коїть російська федерація на окупованих теренах! Вірте в міць ЗСУ та плекайте в думках час повернення додому, адже немає на землі місця, кращого за місце, де ти народився й виріс.
Нехай все буде добре! Попри все.
Бо ми з України!
Залишити відповідь