«Я починаю все спочатку…». Геннадій Татарченко

Пісні композитора Геннадія Татарченка, що з’явилися у 70-х роках, були такими популярними, що і сьогодні прикрашають репертуари молодих виконавців. У чому ж секрет популярності пісень сімдесятників як тепер прийнято називати?!

«Народні пісні, фольклор» – які вивчав у консерваторії і які використовував у своїй творчості  композитор, схоже, і є тією таємницею…

«Людина зі щасливою творчою долею» – саме так нещодавно у своїй авторській програмі «Вечірній клуб актриси Лариси» Лариса Недін назвала знаного композитора Геннадія Татарченка.

Відомий український композитор, заслужений артист України Геннадій Татарченко народився 17 травня 1951 р. в м. Сніжне, Донецької обл. З шести років вчився грати на скрипці та співав у хорі. Після музичної школи поступив до консерваторії, грав на ритм-гітарі і співав у гурті «Еней». Та після четвертого курсу перервав навчання і в 1975 році став гітаристом ВІА «Кобза». І коли при Держтелерадіокомітеті України був створений Будинок звукозапису, Татарченко став студійним музикантом та аранжувальником. Він записав чимало фонограм для відомих співаків, згодом почав компонувати і сам.

І перший успіх! У 1983 році пісня «Полісяночка», яку заспівав Назарій Яремчук відразу стала шлягером. Ще три пісні Татарченка зробила хітами Софія Ротару – «Музыка капели», «Смешной драндулет» та остання у 80-х україномовна пісня Ротару – «Білі нарциси». У книжці «Україно ти моя молитва» Михайло Маслій описав історію створення пісні «Білі нарциси». Композитор прочитав вірш у збірці Вадима Крищенка. На той час була популярна пісня «Лаванда», яку співала російською мовою Софія Ротару в дуеті Яаком Йоалою. Це і підштовхнуло до написання мелодії, яка була би не гіршою за цю. Музика народилася досить швидко – протягом тижня. Спочатку «Білі нарциси» заспівала Лілія Сандулеса, потім – Алла Кудлай. А вже через місяць, її взяла до свого репертуару й виконавиця «Лаванди» Софія Ротару.

На деякий час Геннадій Татарченко відходить від написання шлягерів – він закінчує навчання в консерваторії і працює з Юрієм Рибчинським над грандіозним проектом – рок-оперою «Белая ворона», яка стала першою українською рок-оперою, випущеною на платівці. В каталозі фірми диск значився під номером 001.

І лише у  1990 році відновлює активну композиторську діяльність – записує з Русею альбом «Попелюшка», його пісні стали візитками Оксани Білозір – «Україночка», Наталі Сумської – «Жорж Санд» а пізніше і Михайла Поплавського – «Юний орел». Та чи найбільшої популярності здобув ще один шлягер – «Берег любові».

В одному зі своїх інтерв’ю Геннадій Татарченко сказав: «У дитинстві я займався футболом. На майданчику біля мого будинку на Повітрофлотському проспекті, 47 збиралися хлопці з усієї округи. Грали двір на двір. Одного з моїх знайомих звали Олег. Яке ж було моє здивування, коли я дізнався Олега у складі київського «Динамо»! Це був Блохін. Спілкуючись в дитинстві, ми навіть прізвищ один одного не знали. І чи міг я припустити в ті далекі роки, що колись присвячу Олегу пісню «Віват, король!»? Але найбільше диво – це, звичайно, пісня «Біла ворона», яка потім лягла в основу однойменної рок-опери. Мелодія мені наснилася. Коли я показав її Рибчинському, він сказав: «Здорово!».

Якось циганка нагадала композиторові, що в його житті буде цікава зустріч з людиною «по фамілії» Мага. Так і сталось… Він познайомився з Петром Магою, який став співавтором нових пісень… І нових шлягерів…

Наталка Капустянська

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter