Наталія Смірнова

ПЕТРИКІВКА Наталії Смірнової

Позаду залишилися великі мандри світом, експедиції, наукові зустрічі. Наталії Смірновій її величність Доля зробила розкішний подарунок.

Скільки себе пам’ятає, стільки і любить вона квіти. І тоді, коли була вченим-біологом, і тоді, коли вирощувала квіти… А зараз  ця любов особлива. Бо у її квітах ховається магічний образ сонячного світла, тепла, зрештою, радості. А коли з квітами переплітаються птахи, то її образи набувають ще й фантастичного вигляду. У чому ж секрет? Наталія Смірнова має своє хобі – Петриківський розпис. І це захоплення вже переросло у творчість. У справжню!

А зародилася ця особлива любов до розпису тоді, коли водила свою внучку Іринку в Палац дитячої та юнацької творчості на гурток. Саме внучка, як зізналася мені Наталія Миколаївна, і привила їй любов до Петриківського розпису.

Якось Наталію Миколаївну вчителька запросила в клас подивитися, як малюють діти. Як зараз пам’ятає вона слова викладачки:

  • Дітки, основою петриківських малюнків є так зване «зернятко». «Котячкою» (пензликом, виготовленим з котячої шерстки) робимо мазочок. Малюємо «зернятко» до гори, до низу, праворуч, ліворуч, потім зводимо їх разом… І полетіли з тих кольорових, майже графічних елементів, казкові метелики, бабки, розквітли буйним цвітом казкові квіти. Наталія Миколаївна дивилася, мов зачарована, на те, як з таких, здавалося б, простих елементів народжується дивної краси малюнок. Обережно взяла листочок і спробувала «котячкою» і собі щось намалювати… Далі голос вчительки лунав як уві сні.
  • А тепер малюємо калину, символ дівочої краси. Для цього кінчик пальчика вмочуємо в червону фарбу і робимо відбиток на папері. Один, другий, декілька відбитків і формуємо в кетяг. На світ з’являється виразне, а головне об’ємне гроно з вогняних ягід.

Отак і незчулася Наталія Смірнова, як опинилася у цьому казковому світі малюнка.

Майстрині подобається малювати уквітчаних казкових птахів, рибок, пластика руху яких нагадує безкінечність. У Наталії Миколаївни є і декоративне панно, яке уособлює її життєвий шлях. Воно так і зветься «Моє життя». Панно складається з чотирьох частин, на одній з яких намальована горобина – її дерево за гороскопом друїдів.

Якщо заглянути в історію виникнення Петриківського розпису, то вона сягає XVII століття. Саме в цей час на Дніпропетровщині в селищі Петриківка сформувалося українське декоративно-орнаментальне народне малярство. Сьогодні цей розпис вважають унікальним. Чи не тому 5 грудня 2013 року Комітет ЮНЕСКО прийняв рішення, згідно з яким Петриківський розпис визнано нематеріальним культурним надбанням людства. Так в Україні з’явився прекрасний бренд.

Багато дослідників намагаються розгадати таємницю цього розпису. Нині існує багато гіпотез і здогадок, що початок всьому було закладено традиціями стародавньої орнаментики, яка широко використовувалася на теренах сучасної України ще за язичницьких часів.

Історія залишається історією. А Петриківський розпис Наталії Смірнової теж відлічує свою історію. Розписи майстрині експонуються в Публічних бібліотеках Солом’янки, які зачаровують витонченими роботами. А тепер майстриня сама навчає дітей: проводить майстер-класи. Передає дітям через малюнок найтонші відчуття художнього сприйняття світу.

Здійснилася і мрія Наталії Миколаївни, причому двічі – вона побувала у Петриківці. Побачила сучасних майстрів й відчула атмосферу, в якій створюються справжні дива. У райцентрі Петриківка на кожному кроці є те, що становить його славу: дитячий садочок, з фасаду якого всміхається дівчина в оточенні петриківського орнаменту, будинок дитячої творчості з чудовим блакитно-синім фризом… І, власне, Центр народного мистецтва «Петриківка», на стіні якого – велике вертикальне панно з парою червоно-золотавих птахів в оточенні пишних квітів та кетягів калини. Тут зібрані кращі роботи майстрів Центру: малюнки на папері, полотні, кераміці, склі, дерев’яних виробах. На другому поверсі розташовані майстерні. Наталію Миколаївну вразила гостинність працівників – навіть з піснею під акомпанемент баяна. А сам баян і той оздоблений орнаментом стиглої червоної калини.

Вдруге в Петриківці Наталія Смірнова побувала, коли було створено найдовший у світі орнаментальний розпис: довжиною в 120 м, шириною – 80 см. Цей рекорд занесений до Книги рекордів України.

…Ось «Вільний птах» Наталії Смірнової:  яскраво-білий ажурний лебідь стрімко злітає в небо з хмаринки прозоро-блакитних квітів. Ніби летить у височінь й насолоджується безмежним її простором…

Наталка Капустянська

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter