Олена Іванченко

Дива і перемоги Олени Іванченко

Коли бувала на вулиці Єреванській, у бібліотеці ім. М. Реріха, то частенько заходила в театр «Дивний замок», щоб не тільки дізнатися про цікавинки єдиного в районі театру, а й привітатися з лицарем Середньовіччя, потиснути йому руку. Тут таки є щось і дивне, і містичне, як і сам театр.

Спершу я думала, що дива відкриваються після 19.30 вечора – після відкриття завіси в театрі. Тепер розумію, що вони починаються… з перших сходів у підвал. Так, так у підвал, бо саме у підвалі знаходиться цей химерний театр, який охороняють вартові – лицарі в латах. Заглянувши, ви зрозумієте, що містикою тут просто «пахне»! А якщо ще заглянете в кожний куточок, то неодмінно знайдете і ключ від «Дивного замку». Щоправда, спершу побачите цілу низку ключів, а потім поступово, крок за кроком можна віднайти і справжній ключ. Скажімо, я віднайшла такий ключ після перегляду п’ятої вистави. Ну а ви, може, віднайдете з першого…

Щодо репертуару… То в театрі ставлять чимало вистав, причому більшість з яких підготувала, як на мене, чарівна керівник театру Олена Іванченко. Яких тільки див тут не буває – не лише у виставах, а й у реальності. Послухаємо саму Олену Іванченко.

  • У мене була улюблена дитяча казка і я хотіла поставити виставу. Але книжка десь поділася. Та якось у студію прийшла донька художника, який малював до казки малюнки. Вона і принесла мені цю книжку, навіть домалювала малюнки, бо, як з’ясувалось, вона теж художниця. Хіба не містика? Українська містика найкраща, чого варті вистави «Вій» Миколи Гоголя, «Тополя» Тараса Шевченка.

Тож недарма саме у цьому театрі проходить і Незалежний інтерактивний містичний фестиваль авторів, названий «Німфою». Протягом п’яти днів перед глядачами лише містика: у виставах, малюнках, фотографіях. За традицією, відкриття містичного фестивалю окроплює водою із чарівної пляшечки фея-чарівниця Олена Іванченко. На цьому  фестивалі Олена Ігорівна отримала й містичний подарунок: «бабусю-відьмочку». Це до купи, які вже є в театрі. Де-не-де, а у Замку такий подарунок доречний, бо саме вони  і створюють загадковість.

Крім вистав, театр створює кіно. Хоча у маленькій, але дуже цікавій кіностудії. Було створено чимало фільмів. Та ба! Нещодавно читаю на сторінці у Фейсбуці, що театр «Дивний замок» завоював 2-е місце на Міжнародному онлайн-фестивалі «Golden Time» з проєктом «Україна Корея forever», де виконав власну композицію «Вареники» трьома мовами українською, корейською та англійською.  А на Міжнародному конкурсі «Хортиця – серце Європи» здобули 1-ге місце.

Дива «Дивного замку» продовжуються. Власне, під час карантинних заходів театр працює з онлайн-проєктами й збирається підкорити глядача на НСК «Олімпійському» новим проєктом «Молодь+», де будуть задіяні сили молодих співаків, танцюристів і спортсменів.

…Відкривається завіса. Перед глядачами вистава «Ліфт»: звичайнісінький будинок, звичайнісінький ліфт, де протягом години кожний може себе пізнати: хто кине папірця, хто обмалює стіни, тут і вередлива бабуся, якій все не так, а хто просто закохується у ліфті… А тут і ліфт застряв. А що далі?

А далі… після зняття усіх карантинних заборон, дорогою до «Дивного замку» спершу завітайте на вулицю Єреванську, 12 у бібліотеку імені М. Реріха, і вже з улюбленою книжкою на Єреванську, 11 – до театру!

Наталка Капустянська

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter