Роман Коваль. Історична правда

Сьогоднішня наша розповідь про непересічну людину – Романа Коваля – українського письменника, краєзнавця, дослідника історії Визвольної боротьби українського народу першої половини XX століття. Адже завдяки роботам Романа Коваля відновлюється історична пам’ять, повертається правда українцям про героїчне минуле, такі твори розповідають про те, як жили і вмирали за незалежність України герої без почестей і відзнак.

Забуті, так звані «білі» сторінки історії українського народу, стають відомими завдяки Роману Ковалю, і вже стали чималою бібліотекою. Тож, пан Роман за роки незалежності видав понад 60 книг про визвольну боротьбу, над якими працював з 90-х років, полишивши свою медичну кар’єру. За словами Романа Коваля, на початку 1990-х років поставив собі за мету – створити галерею образів, з яких кожний захоче брати приклад. Значну роль у цьому й відіграло те, що його діди були репресовані. Дідусь Федот загинув під час Голодомору, Сільвестр був репресований за українську мову, сидів у Лук’янівці, а потім був висланий в Архангельську область. Тому ще дитиною намріяв помститися за них…

Усе почалося, – як зазначив на одній із зустрічей у бібліотеці письменник, – з прочитання книжки Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр». Саме тоді почав писати книжку «Портрети Самостійної  України», і на конференції українських націоналістів, після мого виступу підійшла дочка Юрія Липи – Марта Липа, і сказала: «пане Романе, я з усім погоджуюся, що ви пишете, але від вашої правди опускаються руки». І я зрозумів, що потрібна правда, яка мобілізує…

Історик Роман Коваль творить у власній двокімнатній квартирі на вулиці  генерала Геннадія Воробйова (колишня вул. Курська). Тож не дивно, що Роман Миколайович є частим гостем Публічних бібліотек Солом’янки. І зазвичай на такі зустрічі одягає чорну вишиванку. Хоча, за його словами, він має багато вишиванок. Та чорна – найдорожча – батькова. Він ходив у ній на першотравневі демонстрації. У нього збереглася фотографія 1962 року: де він єдиний на всю колону в Горлівці у вишиванці. Батько боровся за збереження українських шкіл на Донеччині. Коли їх позакривали, переїхав з родиною до Києва. Й віддав майбутнього дослідника історії до другого класу української школи. Це відіграло велику роль у становленні його як українського патріота.

Відомі книги Романа Коваля: «Повернення отаманів Гайдамацького краю», «Трагедія отамана Волинця» (у співавторстві з Костянтином Завальнюком), «Багряні жнива Української революції», «За волю і честь», «Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу», «Тернистий шлях кубанця Проходи», «Отаман Зелений», «Таємниця отамана Зеленого», «Отаман Орлик», «Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею», «Іван Ремболович» та інші.

І знову в руках Романа Коваля рукопис і кропітка робота в архівах. А ще видання газети «Незборима нація» та діяльність Історичного клубу «Холодний Яр», який два десятки років вертає із забуття героїв України. Для Романа Коваля – це велика радість і втіха. Ніби сам Всевишній йому вказав: це маєш зробити ти…

Наталка Капустянська

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter