Щастя, коли тебе розуміють

Ніна Новікова: “Щастя, коли тебе розуміють”

Тільки-но потяг промчав передмістям, як у Ніни Григорівни закалатало серце. Полтава… Така рідна Полтава… Тут пройшли її дитинство і юність. Ось річка Ворскла, ось міський парк. З парку доносився спів птахів, поруч затуркотіла горлиця. З горлицею багато чого пов’язано: «Горлиця» – ансамбль, горлиця – старовинний український народний танець і, зрештою, горлиця – пташка, яку вважають символом щастя.

З дитинства Ніна любила спорт, пісню і танок. Любов до музики і привела її в Народний ансамбль пісні і танцю «Горлиця». Як зараз пам’ятає вона у 70-ті роки поїздку країнами Скандинавії. Особливо запав в душу Копенгаген. На величезній сцені копенгагенського «Фольконер Центру» перед трьома тисячами глядачів величаво лунало «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні народного фольклорного жіночого ансамблю «Горлиця» з Полтави. Як палко, вставши, датчани аплодували дівчатам з України! А після концерту підходили з квітами і схвильовано запитували, чи можна доторкнутися до українських вишиванок… Серед глядачів був і знаменитий датський художник, полум’яний борець за мир Герлуф Бідструп. Він захотів особисто познайомитися з дівчатами з ансамблю. А солістка танцювальної групи Ніна Новікова хвилювалася чи не найбільше: вона  піднесла митцю в дарунок вишитий полтавський рушник та книгу з краєвидами Полтави. А в дарунок отримала від карикатуриста книжку-альбом сатиричних малюнків. І до сьогодні вже багато років в шафі на почесному місці стоїть книжка-альбом сатиричних малюнків Герлуфа Бідструпа. Для Ніни Григорівни то символ: рушник в Копенгагені, і альбом – у Києві, свідчення того, що Україна завжди була, є і буде неповторною і самобутньою країною.

Далі доля, як птах… занесла її в Київ. В столиці Ніна Новікова піднялася на досить високий щабель державної служби – багато років обіймала посаду заступника голови Залізничної, а нині Солом’янської райдержадміністрації. Вона зуміла у роботу державного чиновника вкласти високий гуманний зміст: чесність, порядність, милосердя…

Так, саме милосердя. Мені якось довелося на власні очі спостерігати, як Ніна Григорівна розв’язує питання: за лічені хвилини один дзвінок, другий… Питання, які вирішуються днями, їй під силу вирішити за годину. Я ніяк не могла збагнути: що за феномен такий? Може, це – дар Божий? Пізніше я зрозуміла – це любов до своєї справи. Власне, у Ніни Григорівни ніколи не було приймальні: у її кабінет заходили, навіть не стукаючи. Отак! Зайдете так до будь-якого іншого чиновника?

Їй вдалось створити чітку соціальну сферу в районі, інтуїтивно відчувши необхідність в її складі Територіального центру соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, а також своєрідного блоку: Центру соціального обслуговування та медико-соціального центру Червоного Хреста. Багато людей, зустрічаючи її, дякують за допомогу. На той час це був перший центр соціального захисту в столиці.

Свою любов до мистецтва, яку відчула з дитинства, Ніна Григорівна, вже будучи чиновником високого рівня, втілюватиме в культурно-масових проектах. Це за її сценаріями у районі відзначають державні свята. А вона сама стала героїнею телевізійної передачі «Надвечір’я».

Її запрошували на роботу в різні державні структури, зокрема, в міністерство. Але Ніна Новікова вірно слугувала своїм дорогим і рідним солом’янчанам. Ця любов вилилась у книзі про Солом’янський район, яка побачила світ завдяки її укладачу – Ніні Григорівні Новіковій.

Ніна Новікова – голова Спілки жінок району. У цій громадській організації ніколи не буває затишшя, адже її головне завдання – соціальний захист солом’янчанок і залучення їх до культурно-масових проектів. Вже понад 15 років тут діє літературно-музична вітальня, яку спілчанки по-доброму називають «посиденьки». У ній побувало багато відомих людей, до речі, друзів Ніни Григорівни, зокрема Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, Олександр Василенко, Тамара Стратієнко, Ольга Матешко, Фемій Мустафаєв та ін. З успіхом діє проект «Наш рідний край», у багатьох місцях України спілчани позалишали свої записи: у музеях Трипілля, Полтавської битви, замку Родомишля, відомого садового парку Качанівка, в садибі Івана Козловського в селі Мар’янівка…

Коли Ніну Новікову нагороджували орденом «Княгині Ольги» III ступеня вона скромно наголосила, що це нагорода всіх її колег – жінок-службовців, які опікуються надто складними галузями: медицини, соціального захисту, культури.

Якось під час одного інтерв’ю з Ніною Григорівною я запитала, який зміст вона вкладає в поняття «щастя». Знаєте, як вона відповіла? Щастя, коли тебе розуміють…

Наталка Капустянська

 

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter