Свято-Покровський храм Солом’янського району міста Києва

Неможливо не помітити величну будівлю, що на вулиці Патріарха Мстислава Скрипника – вона притягує до себе і ніби запрошує увійти під її покрови. Храм Покрови Пресвятої Богородиці на Солом’янці має відносно молодий вік, але становлення і діяльність його сповнені пастирського піклування про парафіян, великої любові і поваги до канонів православної церкви.

Споруджено церкву було на тодішній околиці Києва – у селі Солом’янка, коштом Київської міської думи та добровільних пожертв за проектом архітектора І. Ніколаєва. 9 листопада 1897 р. храм було освячено в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці. Першим настоятелем церкви був священик Ісакій Григорович Тарасевич, який брав безпосередню участь у її будівництві.

До парафії новозбудованої церкви долучили парафіяльне училище (засноване 1891 р.), в якому станом на 1897 р. навчалось 70 хлопчиків та 65 дівчаток. А вже у 1915 р. до парафії входили «церковно-приходская школа, одноклассное городское №15 училище, такое-же №71, одноклассное железнодорожное городское приходское училище и Высшее начальное железнодорожное училище».

З 1905 р. настоятелем Покровської Солом’янської церкви був о. Василь, в миру Василь Костянтинович Липківський – майбутній засновник Української автокефальної православної церкви. Саме з періодом його настоятельства пов’язана активна розбудова храму. З проханням до митрополита Київського і Галицького Флавіана про розширення церкви неодноразово зверталися її парафіяни. У зверненнях зазначалося, що «Киево-Соломенская покровская церковь устроена в 1897 г. Вместимостью на 500 человек. Между тем на Соломенке православных жителей насчитывается теперь не менее 10 000 душ и в праздничные дни, а особенно в Великий пост, бывает в церкви невыносимая давка и теснота». У 1914 р. завершилося будівництво приділу на честь Св. Жон Мироносиць, а згодом – на честь Платона Сповідника.

До 1934 р. у храмі здійснювала службу парафіян УАПЦ, потім – «старослов’янська». Наприкінці 30-х років Покровську Солом’янську церкву було закрито. На щастя, її не спіткала доля багатьох церков Києва – повна руйнація. Добротне і досить велике приміщення використовувалось для господарських потреб. Під час окупації Києва німецькими військами богослужіння в церкві відновилося, залишалася вона діючою і в повоєнні роки. А 14 жовтня відзначається Престольне свято Покрова Пресвятої Богородиці.

Для написання статті використані матеріали фонду Київської духовної консисторії, що зберігаються в ЦДІАК УКРАЇНИ.

За часів незалежної України Покровський храм на Солом’янці був повністю відроджений. У 2000-х рр., зусиллями церковної громади та настоятеля храму протоієрея Димитрія Садов’яка, були відбудовані бані та дзвіниця церкви, що дозволило повернути культовій споруді її первісний вигляд.

Також у 1990-х рр. на храмі було встановлено меморіальну дошку на вшанування митрополита УАПЦ Василя (Липківського). Текст дошки повідомляє: «У цій церкві Св. Покрови на Солом’янці в 1905—1919 рр. був настоятелем обранець Першого Всеукраїнського Собору УАПЦ 1921 р. митрополит Василь Липківський».

Більше про Василя Ликівського читайте у: https://soloma.libraries.kiev.ua/solomjanka/

16 травня 2021 року, Блаженнійший Митрополит Епіфаній очолив Божественну літургію у Свято-Покровському храмі на Солом’янці. У третю неділю після Пасхи відзначаємо День святих жінок-мироносиць. Зі Священного Писання ми знаємо, що ці жінки стали першими, хто дізнався про Воскресіння Ісуса Христа, й поділилися цією великою радістю з іншими. Нехай приклад святих жінок-мироносиць надихає кожного щиросердно любити Бога та віддано служити Йому.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter