Тетяна Діденко

«РЕТРО»… з Тетяною Діденко

 «На радіохвилі «Променя» – музична програми «Ретро» та її ведуча Тетяна Діденко». Саме так три десятиліття поспіль розпочиналась найпопулярніша щотижнева музична передача на радіо «Промінь», в якій звучали пісні 50-70-х і навіть 80-х років, які полюбилися слухачам.

Старше покоління пам’ятає той добрий і душевний голос радіоведучої програми, яка не тільки пропонувала естрадні пісні тих часів, а й знайомила слухачів з видатними українськими композиторами і поетами.

Ми зустрілись у затишній квартирі Тетяни Павлівни, де все нагадує про її надзвичайно цікаву роботу на радіо: фотографії митців, велика бібліотека, серед книг – книги з автографами.

– Ви знаєте, – Наталко, – я вважаю себе щасливою людиною, бо працювала у світі чудових мелодій, поезії. Саме у 60-70-80-ті роки стався розквіт української ліричної пісні. Згадайте хоча б кілька з них – «Два кольори», «Впали роси на покоси», «Дзвенить у зорях небо чисте» – красиві і дуже поетичні пісні Олександра Білаша на вірші Дмитра Павличка, Михайла Ткача, Андрія Малишка… А пісня Ігоря Шамо «Як тебе не любити, Києве мій» на вірш Дмитра Луценка стала своєрідним гімном столиці. Згадаймо й чудових неповторних баритонів: Юрія Гуляєва, Миколу Кондратюка, Олександра Таранця, Дмитра Гнатюка… Кожна зустріч із митцями збагачувала не тільки мене духовно, а й радіослухачів.

Тетяна Павлівна згадує свій перший фестиваль «Червоної рути», який відбувся у 1989 році в місті Чернівці, де вона була як музичний редактор. Тоді, – каже моя співрозмовниця, – фестиваль і став відліком нової української пісні. Бо саме тоді лунали пісні не про традиційні лелеки та смереки, а зовсім інші – про Україну, такі як «Україночка» Оксани Білозір, «Україна» Тараса Петриненка.

  • Напевно, ви пам’ятаєте, як Андрій Миколайчук – майже герой фестивалю, вийшов на сцену босоніж та заспівав жартівливу пісню «Піду втоплюся у річці глибокій», що дуже сподобалася молоді. До речі, символом нової української пісні стала, як не дивно, саме смерека. Щоправда, вона висіла в залі над сценою верхівкою вниз на знак протесту проти старих традицій.

Пригадалась Тетяні Павлівні й історія з композитором з Тернополя Анатолієм Горчинським. Якось вона запросила його до радіостудії, де Анатолій Горчинський заспівав свої нові пісні під гітару. Після того, як передача прозвучала в ефірі, в редакцію посипалися листи з проханням її повторити. Невдовзі Анатолія Горчинського запросили виступити з авторським концертом в Києві, де прозвучала нова його пісня «Росте черешня в мами на городі». Так завдяки цій передачі ця пісня стала шлягером…

Можна ще багато розповідати про зустрічі пані Тетяни з поетами-піснярами Дмитром Павличком, Анатолієм Матвійчуком, Вадимом Крищенком…

Ось я тримаю в руках подаровану збірку поезій відомої поетеси Ганни Чубач, читаю дарчий автограф: «Промінчику від «Променя» – щастя промінного!». А зустріч на радіо з Оксаною Білозір переросла у дружні стосунки. Співачка навіть запросила пані Тетяну викладати історію української естрадної музики в Університеті культури.

Ми ще довго гомоніли про співаків, композиторів, нас єднала любов до пісні, до вічного мистецтва…

Дзвенить у зорях небо чисте,
Палає синім льодом шлях.
Неначе дерево безлисте,
Стоїть моя душа в полях…

Наталка Капустянська

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter