Василь Діденко

Є в Києві невелика, типова для нецентральних магістралей, вулиця Освіти. Її назва, на перший погляд прозаїчна, глибоко символічна. Вона стала для не лише для юнаків та дівчат вулицею знань і освіти, а й напоєна романтикою та високими мріями і сподіваннями. На початку вулиці стоїть гуртожиток студентів Київського університету імені Тараса Шевченка. Саме у  будинку №4 у різні часи жили майбутні класики української літератури. Серед них – Василь Діденко.

 

 

Василь Іванович Діденко народився 3 лютого 1937 року в місті Гуляйполі в сімї хліборобів. Коли йому виповнилося 10 років, батьки переїхали на Херсонщину в с. Гаврилівку Іванівського району. З липня 1950 року по березень 1958 року його біографія була повязана з Вінниччиною. Після закінчення Ширмівської середньої школи Василь вступив до Київського університету імені Т. Г. Шевченка і закінчив його в 1959 році. Відтоді на редакційній та літературній роботі. Як поет формувався в університетській літстудії імені В.Чумака. В травні 1963 року став членом Спілки письменників України. Перші його вірші були надруковані у 1957 році. Більшість з них покладено на музику, зокрема «На долині туман». Василь Діденко створив 13 поетичних збірок.

Як поет Василь Діденко заявив про себе рано віршем «Я – 15-річний капітан», що з’явився в обласній газеті 25 січня 1953 року, коли хлопець навчався в 9 класі. Відтоді це прізвище дедалі частіше з’являється на сторінках обласних і республіканських газет. Видатний український письменник Михайло Стельмах у передньому слові до віршів Василя, вміщених у газеті «Київська правда» від 18 березня 1956 року,
писав «Василь Діденко – студент другого курсу філологічного факультету Київського університету. Йому тільки дев’ятнадцять років. Це – початок юності і початок творчості молодого поета. Що ж насамперед приваблює в його поезіях? Любов до людей нашої радянської землі, любов до рідної природи передана схвильованим словом, своїм образом. Ось, наприклад, в одному з його віршів бачимо такий безпосередній малюнок: «Весняний грім колише небо, Дощем співає далина. «Ці рядки не забудеш, бо треба мати справді поетичне око, щоб так просто, дохідливо, художньо і економно створити пейзаж.  / такі знахідки у Василя Діденка непоодинокі…».

Володимир Капустін, член Національної спілки письменників України у своїй статті «З історії пісень» писав: «Улітку на кілька днів із Києва навідався до матері добре відомий шанувальникам поетичного слова письменник Василь Діденко. Вже перша його збірка віршів «Зацвітай, калино», яка в 1957 році побачила світ у столичному видавництві «Молодь», яскраво засвідчила те, що в нашу українську літературу прийшов з Божої ласки самобутній, талановитий, тонкий лірик. Увесь тираж цієї книжки читачі розкупили за тиждень! Треба сказати, що підказав таку назву Василеві Володимир Сосюра. Володимир Миколайович поважав і по-батьківськи любив молодого і скромного поета за його безпосередність, змістовні, наспівні вірші. Не раз бувало у гурті маститих поетів, коли йшлося про талановиту молодь в літературі, він казав про Василя Діденка:
— Ось побачите, на вірші нашого Василя ще композитори напишуть чудові пісні. Їх співатиме вся Україна! Я вірю в це.

То були пророчі слова геніального поета України.

…На полі, за притихлими, розкиданими острівцями гаїв, одшумів літній день. І відразу зрушив з місця, поплив білий туман і став танути. Спершу поет побачив скупані в росі дикі червоні маки. Потім з’явилася в’юнка стежина. Далі вже побачив, як босоніж по ній ішла дівчинка… Доки дійшов до свого обійстя, то вже і створив вірш «На долині туман упав». Прочитав матері. Вона слухала уважно. Василеві сказала:

– Дуже гарний вірш.

Невдовзі вірш «На долині туман упав» було надруковано у новій збірці Василя Діденка «Дзвонять конвалії». А ще – в республіканській молодіжній газеті «Молодь України». Його прочитав композитор Борис Буєвський, який щиро подякував Василеві Діденку за цей вірш. І тоді сказав:

– Це не просто звичайний ліричний вірш, а якесь неповторне диво краси Поділля. Я на це диво написав музику.

Інформацію з доступних джерел підготувала Наталка Капустянська

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on Twitter